Ляльки за «Вартовими»

Колись давно я хотіла героїв-ляльок за своєю першою книжкою. Принаймні, основну четвірку. І так, щоби вони хоч мінімально відрізнялися типом тіла тощо. Це було невимовно давно, коли МТМ ще і в проекті не було, а я не передивилася стільки екранізацій із кастом «що це було?». Але, оскільки «робити самій» потребувало часу, якого я не мала, та численних інструментів, яких удома не було, ідея так і загрузла.

Аж раптом, коли я подивилася на сучасних Барбі, ця ідея спливла знову. Зробити спрощену версію. А-ля каст до екранізації, де необов’язково пощастить зі 100-вим потраплянням в книжковий образ, колір очей та багато інших дрібниць. І, оскільки в Барбіподібних голови менше горішків, це не мої улюблені курночки та діснейки, то передавати родинну схожість просто якимись спільними рисами, не прив’язуючись до книги.

Моє сонечко мама, почувши, аж розбіглась: «Олена, Алік, Мортіс, Гватлін, Інґол…» Йой. Я стільки і не планувала, мені б дай подужати «першу хвилю».

Хвиля 1 – молоді Ланські/Віланни

1. Мєла: голова – Кен Fashionistas 138 (+); тіло – попередньо ліхтарник Джек із «Мері Поппінс» (+) / Кен 2021 МТМ у інвалідному візку під питанням, чи підійде за кольором (вихід у січні 2021).

Поки що моє найбільше невдоволення. По-перше, Мєла андрогін, себто яскравої маскулінності в ньому – нуль цілих п’ять сотих; по-друге, його всю дорогу іменують «некрасивим». У книжковий образ потрапляє смаглявістю, очима та довгим волоссям (та й то, світлувате).

Коли що, то з нинішньої ляльки зроблю окремого персонажа, а Мєлі шукатиму іншу голівку під тіло МТМ.

2. Юлька: голова – молд Dimples 2018 року з ямочками; тіло MTM Petite світле.

Тіло – еквівалент 160 см. Голова підбирається під братову, аби була фамільна схожість. Плюс щоби вона різко контрастувала зі стриманістю Тайри.

Станом на кінець 2020 те й інше ще не виходило у достатньо світлому для рудої Юльки кольорі.

Наявні випуски для тіла:

- Yara Shahidi Barbie Shero (світла африканка, портретна лялька актриси);

- Barbie BMR1959 GPF14 (помірно-темна африканка з трьома фіолетовими гульками).

Наявні випуски для голови:

- Barbie Fashionistas 2019 №126 FXL59;

- Barbie Fashionistas 2020 №141 GHW55.

+ ще один у січні 2021.

 

Наступний за вірогідністю молд: Curvy/Karl

Випуск: Curvy Barbie Fashionistas 64 Lovin' Leopard

(!) Пишуть, що складно підібрати відповідність за тоном.

 

Ще один молд – руда Міллі з закритим ротом, але це вже на Юльку майже не схоже, на Міллі завжди тонни косметики, плюс не надто відрізняється від Скіппер, а мені хочеться, щоби вони з Тайрою були максимально відмінні між собою: одна усміхнена, таке собі сонечко, що гріє всіх, хто опиняється поруч, інша – наймолодша і найсерйозніша.

 

Як донора тіла розглядала Rainbow High, але воно закарикатурне, вибиватиметься з усієї серії. Плюс недостатньо високе, воно еквівалентне десь 135-140 см, плече десь на рівні талії оригінальної Барбі.

 

 

3. Женьчик: Кен BMR Tate.

Жодних гібридів, питання тільки у фінансах.

Коли матиму те й інше на руках, подивитися, чи підійде голова на алішне тіло, щоби Женько був вищий від Мєли.

 

 

4. Тайра: голова – молд Skipper 2011-2014 з блакитними очима; тіло – смагляве МТМ Tall, баскетболістка FXP06 (+).

Попри зріст (у дівчинки 180 см у 18 років, на хвилиночку), Тайра – наймолодша з дорослих членів родини. Саме тому таке личко – дитяче та спокійне.

Тіло вписалося ідеально, Скіппер замовлю дещо пізніше, щоб не розносити заразу.

 

 

Хвиля 2

5. Олена: голова – ?; тіло – MTM Curvy світле (+).

Якщо колись надибаю гожу голову, то зроблю бабусю Олену.

Проблема в тому, що ляльок літніх персонажів я можу наразі пригадати лише дві: бабусю aka мати Мідж та Мінерву МакГонагалл. Бабуся мені подобається, але непокоїть те, що після заміни волосся на руде візуального віку в неї може поменшати.

Поки без ідей:

Король Алік.

Інґол-Кірія.

Мортіс-Галанна.

Гватлін-Альґрана.

Аско.

Отак от. А я поки забрала свої подарунки на д/н, які були в Україні, і чекаю міжнародні посилки.

Frozen: Вбрання для королеви Ідуни / All queen Iduna's outfits (including concept art) and where find the ideas for another ones

Look for green titles and may Google Translate will help you!

Ви будете здивовані, але їх таки більше, ніж одна сукня. Чотири. Ні, ну з Анними двадцятьма і навіть з Ельзиними чотирнадцятьма, не рахуючи концепти – незіставно, але уже й не так сумно, як здавалось.

Екранні варіанти та концепти / Concepts and cartoons' outfits:

У мультфільмах нам показали три наряди в кольорі: підлітковий саамський* (бл. 12 років), портретний** (бл. 26-27 років) та основний, який пхають усюди, де тільки можна. Плюс один арендельській, в Ахтохаллані, коли Ідуна звішується з дерева: спідниця з сорочкою та жакетом-корсетом, подібна до тих, що носила Анна (навіть якась сріблиста пряжка на поясі промайнула) та дівчата-містянки. Для освідчення обрали все ті ж дорослі моделі, тому я додала скріни тільки для підліткового комплекту (спасибі аніматору, що поділився цим моментом).

*Так, саме саамський, подібний до Крістофового, а не нортульдрійський із характерною шапочкою.

За «Небезпечними таємницями» Ідуна і є саамкою, прийнятою в нортульдрійському племені (і в цьому є сенс, оскільки саами мають цілком європейську зовнішність, і це знімає питання штибу «Як вона примудрилася так вибілити обличчя?»).

**На концепті портрет зі світлим волоссям, але в «Різдві з Олафом» все як слід. (А сама сукня виглядає трохи блакитнішою.) Концепт додала для компіляції, бо він якісніше.

Olaf's Frozen Adventure,
05:26 / 4К

До речі, десь так виглядала верхня частина основного вбрання Ідуни (1809 рік, джерело):

Роздуми про характерні для Ідуни риси: фасони, палітра, аксесуари /

Thinking about Iduna's outfits: their main distinctive features, styles, colour scheme, accessories (+ new book dress!):

За чотирма нарядами, що з'являлись у фільмах, та за концептами можна плюс-мінус визначити характерні для арендельської королеви риси.

Доросла Ідуна, на відміну від обох доньок, носила сукні у стилі «ампір»:

• завищена талія (найчастіше сильно завищена);

• на двох із чотирьох суконь – довгий шлейф, на ч/б концепті Клер Кін – довга спідниця, що волочиться по землі (або теж шлейф, так намальовано, що незрозуміло, чи це складка на спідниці, чи два шари тканини);

• рукави найрізноманітніші: на основній сукні – як у 1810-1820-ті, довгі та без буфів; на концептах – по лікоть та 3/4, широкі, але призбирані коло нижнього краю; на портреті – типовий ампір (майже протягом усього існування цього стилю рукави були короткими та пишними, через що виросла популярність кофтинок-спенсерів, шалей, шарфів тощо – чисто щоби зігрітися).

Можна використати не шлейф, а двошарову спідницю з нормальною лінією талії, ефект буде тим самим. Також впізнаваною рисою є щось на кшталт лямок сарафану, якщо вони є, то лінія талії може бути і заниженою, це не змінить стиль до невпізнаваності. Характерне використання дорогоцінних каменів, часто великих (також у Ельзи; а от у Анни замість гранярської роботи – тонка ювелірна). Виправданим було б додавання мережива замість вишитої тасьми (попри те, що в Ідуни та Ельзи на екрані можна побачити тільки вишивку) та хутра (на згадку про минуле життя; теж, до речі, це присутнє тільки в костюмах Анни – дорожньому та різдвяному).

Як не дивно, але спиратися на бунад (традиційний норвезький костюм) не сильно вийде.

Типовий бунад (джерело)

В бунаді часто використовують білі сорочки та, загалом, костюми контрастні (білий/інколи червоний vs червоний/синій/чорний), а арендельська гама майже позбавлена білого (для сорочок використовували блідо-блакитний, зеленкуватий, сірий, беж, коричневий, бузковий; білий можу пригадати хіба що на Ельзі). Перші концепти робили близькими до моди знаті та простолюдців Норвегії, але фінальний результат – не зовсім схоже.

Досить багата палітра:

• бежевий, коричневий, сірий та їхні відтінки, штибу кави з молоком;

• світлий блакитно-бірюзовий, темно-зелений, смарагдовий;

• ірисово-блакитний, синій, лавандовий, фіалковий, баклажаново-винний, чорний; червоний, жовтий у дрібних акцентах;

• теплий блакитний, сіро-бірюзовий, сіро-зелений на моделі у спогадах в Ахтохаллані;

Кольорова гама подібна до Ельзиної: холодні відтінки, чорний та нейтральний зелений, розбавлені одним нарядом нестандартного кольору (в Ельзи це бордовий підлітковий костюм, у Ідуни коричнево-сірий). Жовтий є тільки на вишивці, тому його треба додавати дуже обережно (через те навіть не стала включати в палітру). А от золото запросто, позаяк це гербовий арендельський колір, разом із бірюзовим та фіолетовим. Червоний також присутній тільки на вишивці, але, як не дивно, його темні варіанти сприйматимуться легше, ніж жовтий/оранжевий, оскільки: а) бордовий стрічався у костюмі Ельзи; б) фіолетовий легко переходить у червоні відтінки, а в кольорі шалі є чималий домішок бордо, плюс вишивка на сукні переважно червона.

Теплі кольори, можливо, виглядали би доречніше у приглушених варіантах (жовта охра, гірчичний, коричневий, цегляний) та/або у парі з одним із основних кольорів: гірчичний-фіолетовий, блакитний-коричневий, яблучний-бузковий-фіолетовий, зелений-блідий сіро-зелений. Якщо вдало обіграти, то навіть ядуча фуксія проканає (як логічний крок у фіолетовому градієнті). Ба навіть ніжний рожевий у лінійці беж-рожевий-сіро-малиновий-бордовий. От чого не здатна на Ідуні уявити – лимонного та гарбузового.

А ще можна пошукати натхнення в природі: дрозди, верескові поля і норвезькі пейзажі загалом. Або так (навіяно холодною гамою та, зрештою, вразливістю в душі):

Можливі мотиви вишивки:

• серцеподібні листочки (з огляду на тіару) та листя клена (яке повсякчас крутив Легіт, себто Gale). Можливо, стилізовані під ромбики, тоді рівносторонні позначатимуть клен, а видовжені, коли що, будуть схожими на каштан;

• чотирипелюсткові квітки (тасьма, поділ підліткового вбрання) та восьмипелюсткові, як у Ельзи;

• візерунки з моделей містян, позаяк вбрання в Ахтохаллані точно зроблено за цими зразками;

• кола (пояс саамського вбрання) та шестикутники (нортульдрійські мотиви);

• лінії, перехрестя тощо (зигзаги на основному вбранні);

• арендельський крокус…

Звідки ж іще насмикати ідей? / The other possible idea sources:

• Книжки. Маловідомий продукт у нас (і, за парою винятків, літературна цінність там на рівні «мій перший фанфік», тож не варто шкодувати), але англійською штампуються тоннами.

• «Twisted Tales: Let It Go» авторства Jen Calonita підкидає одне нове вбрання: темно-зелена сукня з жовто-блакитною тасьмою та вишитими червоними квітами;

Ще декілька описів дає книга «Dangerous Secrets: The Story of Iduna and Agnarr», написана Mari Mancusi:

• шовкова бальна сукня пронизливого блакитного відтінку, «що пасував моїм очам» («searing» вперто змушує думати про газовий факел). Без прикрас, вишивки або тасьми. Судячи з подальшого опису («охоплювала талію та широкими смугами спадала до п'ят»), вона схожа не на портретну, а як би не на Аннину зелену;

• весільне вбрання – схожа на хмаринку сріблиста сукня (талія теж не завищена) зі срібною тіарою.

Також там трапляються описи і Агнарра:
• чорна сорочка, штані до пари та насунутий по брови капелюх

• зелений костюм.

• «Once upon a time»? Йой. Зітріть мені пам'ять про цю гидоту, я її не подужала навіть на перемотці. Ну не ЦА я для мелодрам, плюс Герда-принцеса надто далека від нортульдрійки Ідуни. Єдине, що я там знайшла корисного – синій плащ-салоп (докладніше про плащі ХІХ ст.). От його дійсно можна зачепити, оскільки він скидається на плащі з другої частини (Аннин екранний фіолетовий та Ельзин синьо-бірюзовий з концептів). Та і решту плащів, пелеринок абощо, впишуться, як рідні.

• Бродвейський мюзикл та якісь інші постановки, на кшталт льодового шоу? Стиль мюзиклу відрізняється використанням візерунчастих та рельєфних тканин, яких майже не було у мультфільмі (хіба що в чоловіків смужки). Не те щоби їх не могли носити взагалі, але, створюючи новий наряд, треба робити акцент на якісь інші типові риси (скажімо, фасон, кольорову гаму...), аби він не виглядав чужорідним. І, знову ж таки, мюзикл спирався на бунади (звідти, скажімо, фартушок).

Для Ідуни від 12 років та до заміжжя, коли вона жила у притулку та вдавала з себе типову арендельську дівчинку, можна брати за основу будь-який міський аутфіт. З дитячим та заміжнім періодом дещо складніше. Найбільш перспективним джерелом мені видаються невикористані концепти (зокрема авторства Джин Гілмор / Jean Gillmore). 

Для Ідуни-дівчинки

Найбільш ранній варіант історії – Анна була не принцесою та сестрою Снігової Королеви, а дівчинкою, що жила в селі неподалік від замку. Цей концепт можна адаптувати для нортульдрійського періоду.

Ідеї для дорослої Ідуни

А для заміжнього періоду підійде ампірна мода, поєднана із дизайнами Снігової Королеви – її довгі шлейфи чудово відповідають епосі; волосся Ельза закручувала так само, як мати (отой п'ятипелюстковий пучок, здається, і був зображений на портреті); а візерунки ранніх коронаційних нарядів скидаються на візерунки на основній сукні Ідуни: ламані лінії, геометричні мотиви. Дещо можна запозичити і в Анни (подвійні спідниці, мантії).

І бонусом. Сучасна норвезька королівська родина в бунадах. Тож теж можна, але тільки в плані крою, не в плані кольорів.

Клара та чарівний дракон / Clara

Чергова українська повнометражка, а наше рідне я таки намагаюсь відслідковувати. Враження дивні. Частину про поганців мені було відверто нудно дивитись, бо мотивації та харизми нуль, але у решті відрізків відчувалось щось дуже-дуже приємне. По-перше, єнот-психоаналітик, що розмовляє ламаною німецькою і має кучу психологічних проблем – це бімба. По-друге, до анімації я не можу присікатись. Це не гіперрелізм «Короля Лева», але і не жах-жах, як-от у «Драконах осінніх сутінок». Мені було затишно у цьому світі – межи яскравих лук, чи в будиночку Клари з вітражними скельцями під стріхою, чи навіть посеред скель із підвісним мостом. Якщо взяти цей мультик і порівняти з якимось європейським або американським 3D, то можна побачити, наскільки відрізняється промальовка підліску та природного сміття на землі, чи пляжу коло річки, чи сама ріка. Дивлячись на це все, можна чітко сказати: у більшості випадків надихались саме українською природою (власне, вищезгадані скелі нагадали мені околиці Хортиці). І мені цього реально бракує: (мульт)фільмів, де є Україна. Необов'язково названа прямо, але візуал, побудований на нашій культурі/природі, а не на західноєвропейській, новозеландській абощо.
#ЧекаюНаМавку.

Ну і традиційні колажики для натхнення:

Альфред

Решта гномів

01:17:41.921

Шинкар

Простий, але гарний хід – на тлі інших поганець одразу виділяється.

Чаклун

До речі, про драконячу сагу. Побачивши це опудало на екрані, ми, не зговорюючись, вигукнули: «О, Рейстлін!»

Єнот

Костюми для Мулан: історична довідка / Mulan's outfits: a history

Перше китайське попередження.

Я більше по Західній Європі, а культуру Азії знаю тільки в загальних рисах. Дивлячись на європейські костюми, я можу сказати, якою країною надихались художники (а подеколи – і яким регіоном), чи достовірні костюми, чи, навпаки, повна лажа. З Азією – ні. Саме тому і викладаю, не заглиблюючись у деталі – в тій мірі, в якій сама володію інформацією.

Мулан – героїня приблизно тих же літ, що і Трістан з Ізольдою (5-7 століття н.е. та 6-8 відповідно). Чи був у неї історичний прототип – невідомо, але, якщо був, то ця дівчина жила у славні часи, коли китайці у своєму фетишизмі ще не дійшли до повного маразму (я про бинтування ніг до повного унеможливлення на них ходити). І якраз у ту епоху, коли Велику Китайську стіну вже побудували (почали у 3-му ст. від Р.Х.), але ще не визнали найвидатнішим символом постійного попилу бабла.

Китай переважно асоціюється з двома різновидами одягу. Сучасний – це ціпао, на чиїй заплутаній долі (сукня жіноча, назва – від чоловічого одягу; одяг – китайський національний, нав’язали маньчжурці; обтягує так, що без розрізу не сядеш, але історично – справжній балахон) я зупинятись у деталях не буду. За часів Мулан маньчжурські укази, як і розчарування у власному оборонному комплексі, ще далеко. Власне, як і розвиток мистецтва шиття. А, отже, в Китаї в моді ханьфу, родич корейського ханбока – одяг на зав’язках і з дуже простим кроєм.

Мулан за версією від Kurhn. Оці костюми, які так люблять використовувати для колекційних ляльок, – різновиди ханьфу:

9093 Леді

9094 Воїн

9095 Наречена

Слід зазначити, що за чотири, як подейкують, тисячі літ існування ханьфу його фасони все ж таки змінювались, і цим він вигідно відрізняється від японського кімоно і дає дизайнерам простір для варіацій. Отут я починаю троха плавати. Судячи з того, що я читала, Мулан від Kurhn у рожево-блакитному ханьфу та у костюмі воїна вдягнена в більш пізню версію, як і у мультиках Діснея, а от Мулан від Kurhn у червоному ханьфу з журавлями (широкі рукави, що провисають у районі ліктя та звужуються до зап’ястка) та Мулан з ігрового фільму Діснея (див. сцену, де її загортають у тканину) – у більш ранню версію. Але сказати, у якому саме столітті виникли ці варіанти, я не спромогнусь. Так само як і перерахувати всі закони, які регулювали носіння знаттю та простолюдинами певних кольорів та фасонів. Раджу звернутись до спеціалістів з історії Китаю чи то пак історії китайського костюму, а не до спеціалістів з романської філології.

Ханьфу робили з найрізноманітніших тканин – шовку, парчі (шовк, вишитий срібними/золотими нитками) та дамасту (зазвичай шовкова тканина, виткана з блискучими візерунками на матовому тлі) для знаті, шерсті різної якості, бавовни і навіть конопель – для геть бідняків.

Щодо фасонів та кольорів, то вступає в силу спільне для Європи та Азії правило. Ширші спідниці, ширші рукави (аж до двох метрів), широке все, що можна розширити – для знаті. Ходити в цьому було незручно, і це показник, що той, хто вдягнений у такий костюм, може не працювати. Те саме і з кольорами – яскраві кольори були доступні тільки верхівці, бо до винайдення анілінових барвників у 19 ст. користувались не дуже щедрими на яскравість та стійкість природними дарами. У Ромеї/Візантії імператорським кольором був пурпурний (фіолетовий), який добували лише з одного виду молюсків. У Китаї таким став зовсім злегка доступніший жовтий (за тих часів ближчий до гірчичного).

Курнівські костюми, за винятком фасону, розбирати дещо нудно (попри символіку кольорів та зображень). Це колекційні ляльки, які мають тішити око, а не відповідати історичній достовірності чи то пак банальній логіці (я про костюм воїтельки, який годиться хіба що для парадів).

Та перш ніж перейти до розбору костюмів з діснеївського мультфільму, хочу зазначити ще кілька речей.

Я раджу все ж таки не вдовольнятись адаптованим для західного глядача мультфільмом і почитати оригінал – він невеликий, це вам не французькі або німецькі епічні поеми, займе пару хвилин від сили. Українського перекладу я не знайшла, тому рекомендую російський переклад Євгенія Любарського.

Якщо ви хочете створити свій власний дизайн костюму, то можете погратись зі значенням імені. Ім’я Мулань означає «магнолія»; у поєднанні з тим, що стало її «прізвищем» – Хуа, – виходить словосполука «квітка на дереві магнолії». (Саме ця співзвучність прізвища та імені і змушує мене подумати, що або ім’я підігнали під легенду, в смислі, це псевдонім, або Мулан не існувало взагалі і у кращому випадку це збірний образ.) Магнолія у китайській традиції – символ жіночності, цноти, скромності, себто чогось максимально далекого від жахіть війни.

Також при розробці дизайну або повторенні вже існуючих зважайте на те, на яку версію ви спираєтесь.

У версії американського мультфільму Мулан – селянка і донька простого солдата, максимум – збіднілого командира середньої ланки. Себто жодних жакардів, жодних розкішних принтів, основні тканини – бавовна і шерсть для тепла, максимальна оздоба, яку ви собі можете дозволити – скромна вишивка. Винятки: костюм для свахи (із зазначками), фінальний костюм у першому фільмі (Мулан вдає наложницю імператора); два останніх костюми у другому фільмі (наречена принца та весільний відповідно).

За версією поеми Мулан – донька уславленого полководця, чиє ім’я вписано в усі дванадцять томів літописів про недавні війни. Себто інша соціальна страта, інші статки. Тут можна дозволити собі щось більш розкішне. Навіть якщо ви робите бойовий костюм – у ті часи існував своєрідний неписаний кодекс, який зобов’язував надягати на себе найкращі обладунки тощо. Це робилось або задля того, щоб тебе не вбили, а взяли у полон із подальшим багатим викупом – так ти показував свою фінансову спроможність та значимість; або як своєрідна повага до того, хто тебе вб’є і оббере до нитки, аби він мав багату здобич. Дивні люди жили в ті часи, якщо подивитися з відстані у кілька тисяч років.

Судячи з трейлерів, фільм 2020 року буде ближчий до поеми. Зокрема на це натякає сцена, де Мулан малює на лобі жовту пелюстку – це фінальний штрих до її вдягання, коли після дванадцяти літ боїв вона виходить до своїх побратимів у жіночому одягу. Що ж, подивимось. Історія має багатий потенціал, але я, переглянувши три версії (американський та італійський мультфільми та китайський фільм 2009), поки так і не знайшла ідеальну.

Чекатиму з нетерпінням на ще один фільм.

А поки – переходжу до розбору костюмів Мулан та Лі Шена (в українському дубляжі – саме так).

Всі випуски Гаррі Поттера від Маттел / All Mattel Harry Potter dolls

Нові випуски, що виходять з 2018 року:
Хвиля 1: Гаррі; Рон; Герміона; Джинні; МакГонагалл; Дамблдор:

Хвиля 2, Quidditch: Гаррі; Драко:

Хвиля 3, Yule Ball: Гаррі; Рон; Герміона; Чжоу:

Хвиля 4, Triwizard Tournament Cup: Гаррі з золотим яйцем у формі третього випробування; Седрік із кубком у формі першого випробування; Хегрід із драконям; подвійний набір – Гаррі з кубком та Волдеморт.

Хвиля 5: влітку-восени 2020 очікуються Луна та Снейп.

Також виходили фігурки Доббі та піксі, що за розміром якраз пасують лялькам 1/6.

Також були старі, що виходили з 2001 по 2003 рік. Промо-фото знайшла не для всіх, але за посиланнями можна побачити фотографії користувачів.
Хвиля 1, Hogwarts Heroes: Гаррі, Рон, Герміона (закриті посмішки, непрофарбовані тіла, вдягнуті у шкільну форму)
Хвиля 2, Wizard Sweets: Гаррі, Герміона (відкриті посмішки, на тілах профарбована білизни, вдягнуті у костюми з фіналу)

 

Хвиля 3, Magic Powers: Гаррі, Герміона (закриті посмішки, на спинах є важіль, а в долонях – магніти)

 

Хвиля 4: Герміона (відкрита посмішка, нешарнірне тіло, на грудях є динамік)
Хвиля 5, Hogsmeade: Гаррі з Картою Мародерів; Герміона із солодощами (підліткові нешарнірні тіла, костюми з потягу + шкільні мантії нового зразка)

Резюме лялькового року 2018

Несподівано збагнула, що збираю ляльок я з 2011 року. Себто вже сім років у хобі.

У цьому році я:

- вперше спробувала замовити щось із-за кордону.

Враження:

Нова Пошта США – 13/13, жодних нарікань.

Нова Пошта Англія – 3/5 дійшли нормально, через 2/5 довелося зписуватися зі складом НП та їхнього партнера, аби зареєстрували отримане за треком відправлення у кабінеті. Відповіді були впродовж дня. Одного разу знайшли посилку просто так, другого просили надати скріни з особистого кабінету та сайту поштової компанії, аби побачити, що я точно вказала адресу у Мейдстоуні, і відправлення точно туди надійшло.

В США відправники надають трек без нагадувань, в Англії 4/5 з продавців надали трек-код після запиту, і лише 1/5 одразу вписав його у форму на сайті, та, загалом, я все ж не опинилася в ситуації, коли мені б відіслали посилку без треку, і потім я б чекала, що на моє ім’я на склад НП прийшла незареєстрована посилка.

*у сторону* Саме при купівлі на англійському Єбеї я вперше потрапила в ситуацію, коли мені довелося погрожувати відкриттям диспуту. Єдина посилка з НП, яку я отримала більше ніж через місяць після оплати. І єдиний раз, коли мені, навіть при тому, що я врешті-решт отримала сплачене у повному обсязі, хочеться написати негативний відгук.
Аліекспрес – усе складно. І надто непевно. З 6 замовлених посилок вчасно (згідно з вказаним графіком доставки) дійшла лише одна, на кінець року надійшли 4/6. І, судячи з відгуків, Аліекспрес – це та ще лотерея.

- вперше узяла участь в аукціоні.

Обидва аукціони, де я робила ставки, я виграла. І не за баснословну ціну.

- відкрила для себе скриньку Пандори. Себто ляльок по фільмам та мультфільмам.

«Астрологи проголосили тиждень несподіваних відкриттів, кількість хочушок зросла вдвоє».

Виповнено:

1. Повністю закрила тему із «Красунею та чудовиськом» 2017 року. Усе бажане, що виходило по цьому фільму, я зібрала. Навіть ляльку, з якої робитиму принца у людській подобі. Хочеться ще дублікати жовтої та квіткової суконь Белль, але то таке.

2. Повністю закрила тему з «Моаною». Не стільки сподобався мультик (хоча сподобався), скільки саме ляльки. У моєму списку – всі наявні на 2018 рік аутфіти Діснейстора та Хасбро і чотири ляльки.

Частково закрита тема:

1. «Рапунцель» – лишилося 4 шт./2 в дорозі.

2. «Крижане серце» – 6/1.

3. «Відважна» – 3.

4. «Володар Перстнів» – 6.

Мабуть, найскладніше у списку. З нього готова лише половина, причому лишаються лише найдорожчі випуски, і пониження безмитного ліміту мене аж ніяк не тішить.

Що парадоксальніше, лишилися найулюбленіші герої. Бо найдорожчі, оскільки люблю їх не тільки я.

5. «Зоряні війни».

З того, де кінь ще не валявся.

1. Серія «When I read I dream», 4 шт.

2. «Голодні ігри», 5 шт.

Якось так.

Будьмо!

Unboxing / Розпаковка: Sonya Rose R9068 Голубая лагуна / Блакитна лагуна (78 фото)

Одного разу мені перепав аутфіт від «Блакитної лагуни», а нещодавно пощастило придбати і ляльку, яка свого часу пройшла повз мене – я вагалася, аж доки вони не пощезали з магазинів.

Вартість

«Блакитна лагуна» – клон Kurhn 9068 «Метелики люблять квіти»/«Наречена-метелик». За неофіційними цінами, випуск Kurhn можна придбати в Україні десь за 3500 гривень, «Блакитна лагуна» (як і решта нешарнірних ляльок «Золотої колекції») коштуватиме в районі 1300 гривень. Ця ж, з невеликими вадами, дісталася мені усього-на-всього за 450 гривень, себто ціна непоказова. Я думаю, що вона була зі старих запасів – з останнього офіційного завозу до України, для якого просто не перерахували вартість.

Дивитися далі:

Kurhn 9068

Фото взяті з AliExpresss.

Подивимось спершу на дорожчий аналогічний випуск.

Перша відмінність, яка кидається в очі – наявність шарнірів у ліктях (і в колінах, хоча цього за пишними спідницями і не розгледиш).

Для ляльки, яка призначена стояти у вітрині в красивій сукні, це, на мій погляд, не принципово (сказати чесно, я взагалі не розумію, навіщо шарніри інтер’єрним лялькам). Решта ж нічим не відрізняється: та сама біло-блакитна сукня з трояндами, те саме личко з трохи примруженими очима, той самий убір на голові, оксамитка на шиї та сережка у вусі.

Друга відмінність – коробка. Колекційні ляльки Kurhn спаковані дуже ретельно, у коробки з товстого картону, який не розчавиш, навіть випадково поставивши на нього лікоть, і ще більші за розміром, ніж чималенькі упаковки «Ексклюзивної колекції». І, якщо попервах різниця майже помітна, окрім того, що лялькове вбрання у більшій коробці лежить вільніше, то далі…

Упаковка

Далі ми переходимо до упаковки «Блакитної лагуни». І порівняння тут буде однозначно не на користь Сонечок.
За роки поневірянь, переїздів через кордони, зі складу на склад тощо цілком міцна коробка «Блакитної лагуни» геть витріпалася, а прозоре пластикове віконце у її передній частині відклеїлося, спричинивши чималу халепу: всередину, на білу тканину (!) потрапив пил і, здається, попіл: відчувається легкий дух згарища. Тож подивитися можна хіба що на залишки колишніх розкошів.

Загальний вигляд коробки до ребрендінгу

Нижня частина коробки прикрашена діамантовою «тіарою»:

Загалом, уся коробка вкрита орнаментами з діамантів та троянд – «квіток-талісманів» Sonya Rose:

Бокові частини теж прикрашені трояндами:

А на зворотній частині коробки розміщені арти «Блакитної лагуни» та її варіації у рожевому, «Ніжного світанку»:

Коробка закривається на клапани. На першому фото видно, що пластик відстає від картону.

Назва випуску. Як і на попередньому клапані, на обрисі вказаний номер моделі, який майже збігається з номером випуску Kurhn:

Грамотії...

І перший погляд на ляльку без коробки. Поки не дуже вражає, еге ж?

Коробка геть скособочилася, на жаль.

Кріплення
У Сонечок застосовується декілька типів кріплень: дротики, пластикові гвіздочки, до них також додаються картонні прокладки, аби не порвався картон, до якого кріпиться лялька.

Непривабливий зворотній бік

Кріплення ніг (дротиком, як і у талії):

Кріплення голови (пластиковими гвіздочками, закріпленими на зворотній стороні скотчем):

Ось так виглядають гвіздочки до остаточного зрізання:

Пластиковими гвіздочками з іншими голівками сукня кріпиться до підмостки:
Сказати чесно, я загребалася їх зрізати. 24 на шлейфі, 18 на долішній частині сукні і ще десяток – в різних місцях спідниці, наприклад, між шарами верхньої. А дірки від них не щезають і після прання, неначе опалені.
Ще декілька малих паскуд:

Підмостка до ребрендінгу. Калька підкладається під спідницю, аби та виглядала пишнішою:

Кріплення підставки. Третя частина, куди вставляються ніжки, ховається за овальною основою:

Як виглядає підставка у зібраному вигляді, я вже показувала в огляді «Ніжного мережива», тож не буду повторюватися.

Корсаж сукні прикріплюється краплинкою клею, щоб не спадав, а намисто-«оксамитка» (чи то «мереживка»), аби не перекручувалося назад, закріплюється скотчем:

Зовнішність
Цього разу у нашому огляді – брюнетка з волоссям кольору гіркого шоколаду та карими очима. Прошиті чорні вії виглядають набагато доречніше, ніж у блондинок:

На губах – світло-коралова помада. Кольор шкірі блідий, як у більшості Сонечок (смаглявки, здається, були лише тоді, коли ляльки звалися ще просто Sonya).
Волосся (під убором цього не видно, повірте на слово) скручене у спіральну «вежу» або «мушлю» і прошито нитками. Довге, всі пасма однієї довжини, благо, тип зачіски дозволяє. Якось так:

Джерело: https://www.pressfoto.ru/image-182983

Вбрання
І наостанок, вже за традицією, переходимо до убору.
Вбрання – чудове поєднання білого і блакитного, яке я так люблю у Kurhn:

Лялька вдягнена у сукню з довгим шлейфом, з двома спідницями – двошарова біла/бірюзова зі штучного (бо добре опалюється) матеріалу, імовірніше за все, з ацетатного шовку, та біла з тонкого шифону та фатіну, яка цілком прикриває підставку. Верх корсажу також зроблено з органзи і прикрашено жовтувато-білою (либонь, імітація слонової кістки) трояндою, оздобленою штучними перлинками.
Всупереч назві, саме троянди, а не метелики, є головним мотивом ансамблю. Витинанками з руж прикрашена верхня спідниця, яка зроблена з асиметричних шарів, що нагадують кріплення трояндових пелюсток. Головний убір теж складається з крамних троянд.

Корсаж спускається нижче талії, прикрашений по швах бейкою:

Верхня спідниця з трьох двошарових «пелюсток» (візерунки ніби випалені):

Корсаж застібається на гачок вгорі та на смужку Велькро:

Ззаду сукня оздоблена трьома квітками з органзи з прозорими серединками-намистинками. Їх можна вважати верхньою частиною шлейфу, оскільки ця квіткова композиція прикриває кріплення.

Шлейф кріпиться до сукні пластиковою кнопкою:

А отак виглядає «хвіст» шлейфу (гортаємо, немов книгу) – стрічки з того ж матеріалу, що і корсаж, нашиті на відріз органзи. І з кожної-кожнісінької стрічки треба було зрізати щонайменше по гвіздочку:

Верхня частина сукні окремо:

Нижня спідниця також застібається на липучку, але не всі шари прикріплються до талії, аби можна було красиво натягнути верхню спідницю.

Нижня дуже багатошарова:
На цьому етапі підозра стала явом: на сукню потрапив-таки попіл. Подивимось, чи вдасться його позбутися.
Традиційна білизна та клеймо на спині:

На руках у ляльки – довгі, вище ліктя, оздоблені мереживом мітенки.

Нижня частина не підрублена (але так само і у випуску для Китаю, тож це не спрощення).

Головний убір, який закриває мушлеподібну зачіску, зроблений з білих троянд з нашитими на них метеликами з ажурного металу та намистинками-«перлинками» і «крапельками», такими, як на оксамитці. Метелики дуже легко згинаються, з ними треба бути обережними.

Взуття – більш рідкий для «Золотої колекції» варіант: туфлі з відкритими пальцями на низькому підборі.

У Сонь з п'ятьма точками артикуляції ноги гнуться на два клацання (у нових Kurhn, здається, вже ні). Стопа з легким підйомом, і під підбори, і під взуття з пласкою підошвою. Дротики у ногах, які забезпечують згинання:

Про решту особливостей типів тіл поговоримо в іншому місці.


Прикраси
У «Блакитної лагуни» незнімані (що й не дивно для колекційної ляльки) і цікаві прикраси, які хочеться винести окремим пунктом.
Оксамитка (можна зблизька розгледіти троянду на сукні):

Спереду – ажурна квітка, прикрашена великою «перлинкою» у центрі і прозорою намистинкою-«краплинкою», такою, як на головному уборі. Ззаду на намисті – три ряди дрібних «перлинок», таких, як навколо троянди.

Сережка:

Сережка у ляльки одна-єдина, пришита до вуха (проколу, аби знімати/знову вставляти, немає), зроблена з імітації бірюзи з прожилками, перлів та нитяної китиці. Не дуже охайної, але все лікується за допомогою ножиць, як і пластикові гвіздочки.

UPD. Попіл відіправся без особливих зусиль. Сліди від резинок на ногах потроху відійшли.

Резюме
Навіть якщо не зважати на вади коробки, лялька не ідеальна – але недоліки дрібні і, в масі, легко усувані. Для тих, хто не женеться за сертифікатами, – дуже гарний бюджетний варіант, який за якістю мало чим поступається дорожчому.

Спасибі усім, хто дістався цього місця!