Чергова українська повнометражка, а наше рідне я таки намагаюсь відслідковувати. Враження дивні. Частину про поганців мені було відверто нудно дивитись, бо мотивації та харизми нуль, але у решті відрізків відчувалось щось дуже-дуже приємне. По-перше, єнот-психоаналітик, що розмовляє ламаною німецькою і має кучу психологічних проблем – це бімба. По-друге, до анімації я не можу присікатись. Це не гіперрелізм «Короля Лева», але і не жах-жах, як-от у «Драконах осінніх сутінок». Мені було затишно у цьому світі – межи яскравих лук, чи в будиночку Клари з вітражними скельцями під стріхою, чи навіть посеред скель із підвісним мостом. Якщо взяти цей мультик і порівняти з якимось європейським або американським 3D, то можна побачити, наскільки відрізняється промальовка підліску та природного сміття на землі, чи пляжу коло річки, чи сама ріка. Дивлячись на це все, можна чітко сказати: у більшості випадків надихались саме українською природою (власне, вищезгадані скелі нагадали мені околиці Хортиці). І мені цього реально бракує: (мульт)фільмів, де є Україна. Необов'язково названа прямо, але візуал, побудований на нашій культурі/природі, а не на західноєвропейській, новозеландській абощо.
#ЧекаюНаМавку.
Ну і традиційні колажики для натхнення:
Альфред
Решта гномів
 |
| 01:17:41.921 |
Шинкар
Простий, але гарний хід – на тлі інших поганець одразу виділяється.
Чаклун
До речі, про драконячу сагу. Побачивши це опудало на екрані, ми, не зговорюючись, вигукнули: «О, Рейстлін!»
Єнот
