У зв’язку зі специфічними заворушеннями на сайті Diary.ru, який
то закривають, то ні, потихеньку обживаюсь у новому віртуальному будиночку тут.
Окрім іншого, Blogger виявився цінним тим, що на цій платформі можна зареєструвати
кілька блогів (себто «кімнат») на одну адресу, а отже, зручно розділити та структурувати
інформацію, не випробовуючи терпіння читачів вінегретом у дописах та
фотографіями мінімально високої якості, оскільки я не є ані професійним
фотографом, ані рукодільницею (хіба що окрім вишивки).
Крім того, я досить лінива та непокорна людина, і тому бігати
по різних ресурсах, сидіти на якихось форумах/у якихось спільнотах, де треба
коритися різноманітним модераторам, – це, як з’ясувалося, не мій формат. Цей
блог я створила замість акаунтів на трьох лялькарських, півдесятку рукодільних
форумів і одного електронного щоденника, який так і не привела в адекватний
вигляд, і най це місце буде моєю основною площадкою.
Я дуже люблю рукоділля, оскільки воно дозволяє мені
торкнутися різних епох та справжньої краси і дає змогу мізкам відпочити та
переключитися. А ляльки в мене проходять як окремий різновид рукоділля.
Власне ляльками я захопилася досить пізно. І в «пізно», і в «нарешті
захопилася» є свої причини. Як виявилося, для мене дуже важливі а) якомога
більша рухливість ляльки; б) нейтральний вираз обличчя, а ні того, ні іншого в
моєму дитинстві не було. У дев’яності були доступними хіба що Барбі та її
численні клони і підробки із «дубовими» тілами та хижими посмішками. Це не
значить, що я щось маю проти Барбі, але мені подобаються інші випуски: 60-70-х рр. (за детальні костюми), а також зовсім недавні Made to move (за рухливість). «Нарешті
ж захопилася» я тому, що, по-перше, зараз чимало компаній випускають ляльок на
шарнірах; по-друге, ляльки – це саме те, що може об’єднати в собі різноманітні
види рукоділля і водночас не потребує стільки часу, як, скажімо, вишивка людського
одягу.
Отож, тут будуть фотографії моїх робіт, ляльок та лялькових
постановок, а також різноманітні огляди.
Нехай щастить вам всім – і мені!
Немає коментарів:
Дописати коментар